НУШ

 

Офіційні роз’яснення та рекомендації

Щодо організації освітнього простору Нової української школи
Щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей, можливість якої передбачена Державним стандартом початкової освіти 
Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році 

Державні стандарти

Державний стандарт початкової освіти

Концепції

Концепція Нової української школи
Презентація Нової української школи
Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року
План заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»
Презентація «Про новації у початковій школі»

Посібники

Методичний посібник «Гра по-новому, навчання по-іншому»
Методичний посібник «Шість цеглинок в освітньому просторі школи»
Порадник для вчителя «Нова українська школа» 
Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: порадник для вчителя»
Брошура про Нову українську школу для батьків першокласників
Навчально-методичний посібник «Безпечний простір»
Інформаційний посібник «Як створити мотиваційний простір»
Інформаційний посібник «Як створити безбар’єрний простір та умови для інклюзивного навчання»
Інформаційний посібник «Яким має бути сучасне обладнання кабінетів та ІКТ»
Навчальний посібник «Інклюзивна освіта»
Навчальний зошит для 3 класу пілотних шкіл НУШ
Результати загальнодержавного дослідження процесу запровадження Концепції НУШ в закладах загальної середньої освіти


 

НОВА редакція ТИПОВИХ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ для 1-2 класів ЗЗСО  від 08.10.2019 № 1272

 НОВА редакція ТИПОВИХ ОСВІТНІХ ПРОГРАМдля 3-4 класів ЗЗСО  від 08.10.2019 № 1273

Концепція НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 Державний стандарт початкової освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018  №87)

Порадник для вчителя (Нова Українська Школа)

Виховуємо академічну доброчесність в школі (робочий зошит) 

Виховуємо академічну доброчесність в школі (методичні вказівки для вчителів)
СТВОРЕННЯ СПІЛЬНОТИ КЛАСУ ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ ІГОР ПІД ЧАС ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННІ РАНКОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ
У перелік навчальних предметів Нової української школи введено інтегрований курс "Я досліджую світ". У розкладі уроків цей предмет слід ставити першим, оскільки одним з його елементів є ранкові зустрічі, які займають 15-25 хвилин уроку і спрямовані на створення позитивної атмосфери в учнівському колективі на весь навчальний день у школі. 
Одним із компонентів ранкової зустрічі є групове заняття. Воно розпочинається після спокійного обмірковування інформації. У класі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участі в іграх, коротких і швидких заняттях. Ігри та заняття, позбавлені елементів суперництва, кооперативні за суттю, враховують індивідуальний рівень розвитку певних навичок дітей. Такі групові заняття, здебільшого, пов’язані з навчальною програмою чи темою, яка в цей час вивчається в класі.

Добірка ігор, які можна використати на ранкових зустрічах у вересні під час тематичних тижнів:
«Я – школяр», «Мій/наш клас», «Мої друзі», «Моє довкілля»

Я – школяр
1. Дім, білка, катастрофа
Учні діляться на групи по троє. Двоє з них стають поруч і піднімають руки так, щоб утворився «дах». Вони — це «дім». Між ними стає третя дитина — «білка».
Коли вчитель каже: «Білки!», усі діти-«білки» шукають собі інший дім. Коли вчитель каже: «Дім!», учні, які утворювали «дахи», швидко шукають собі нові пари, щоб створити з ними нові «будинки». А коли вчитель каже: «Катастрофа!», то всі міняються ролями. Тобто «білки» стають «домами», і навпаки.
Гра позитивно впливає на взаємини в класі. Адже через неї діти вчаться взаємодіяти як група, команда, у якій є місце для кожного. Крім того, вправа допомагає задовольнити потребу в русі, що особливо актуально для активних молодших школярів.
2. Чарівний капелюх
Діти пишуть свої імена та прізвища на окремих клаптиках паперу. Ці клаптики кладуть у капелюх або коробку, перемішують. Кожен по черзі витягує по одному клаптику. Учню, чиє ім’я витягнули і назвали, кажуть добрі слова або побажання. І так — аж до останнього клаптика в капелюсі.
Такі прості завдання змалку вчать уважності до інших та емпатії. «Чарівний капелюх» допомагає не залишити без уваги жодну дитину в класі. Гра також формує в учнів розуміння того, що всі вони — рівні для вчителя, бо перебувають в однакових умовах, з тим самим завданням. І, звичайно, приємні слова підбадьорюють і створюють гарний настрій у колективі на весь день.
3. Монетка для тиші
Діти розсідаються в невеличкі групи по 5-7 осіб. Вчитель попереджає, що основна умова для цієї гри — цілковита тиша. Не можна перемовлятися чи підказувати.
Перша дитина кладе монетку на будь-який палець. Завдання сусіда — забрати цю монетку та передати її далі по колу, використовуючи тільки один палець. У тій групці, де порушили тишу, монетку повертають до першої дитини і починають заново. Перемагає група, яка найшвидше передала монетку по колу.
Вправа допоможе дітям самоорганізуватися і діяти як команда. Однак за рахунок тиші кожен усвідомлює, що навіть у команді часто потрібно думати і приймати рішення самостійно. А ще — розуміти один одного без слів. Після закінчення гри дозвольте дітям кілька хвилин обговорити свої успіхи та невдачі. Однак слідкуйте, щоб обійшлося без взаємних образ, а критика була об’єктивною.
4. «Карлики» і «велетні»
Ця гра на увагу для молодших школярів. Діти утворюють півколо в декількох кроках від керівника.
Ведучий називає великі предмети або тварин, наприклад: «будинок», «слон», «жираф» і т.д. Хлоп'ята піднімаються на носочки і тягнуться вгору, показуючи їх розмір. Якщо ж названі, наприклад, «шишка», «мишка», «голка» і т. д., всі учасники сідають і опускають руки. Хто помилиться — робить крок вперед, при повторній помилці вибуває з гри.
Ведучий не тільки голосно називає предмети, але і сам виконує рухи. Перевіряючи увагу тих, що грають, він навмисно «помиляється». Ті, хто погано слухає і лише дивиться, що він показує, незабаром вибувають з гри. Гра триває 2—3 хвилини, потім відзначають найуважніших.
5. Тільки гарне
Педагог з м’ячем у руках стає перед дітьми, просить їх вишикуватися в ряд, а потім кожному з них по черзі кидає м’яч. Діти ловлять м’яч лише тоді, коли називається будь-яка позитивна якість (правдивість, доброта, акуратність). У цьому випадку вони роблять крок у бік педагога. Якщо діти випадково «впіймають негативну якість» (нетерпимість, жадібність, злість), вони роблять крок назад.
Мій/наш клас
1. Кого я бачу?
Вчитель об’єднує дітей у дві групи, які стають по різні боки кімнати. Між ними вішаємо простирадло або тканину. Обидві групи мають стати так, щоб взагалі не бачити суперників.
Кожна група тихо домовляється, який учасник стане найближче до заслони. Вчитель опускає тканину. Учасники, які стоять першими у своїх групах, повинні якомога швидше назвати ім’я того, хто стоїть навпроти, у іншій групі. Той, хто називає ім’я суперника першим, виграє і забирає учня до себе в команду. Граємо до моменту, поки всі не опиняться в одній команді.
Якщо грати в цю гру на початку навчального року, то такі активності допомагають вивчити чи пригадати імена всіх дітей у класі. У інший час гра розвиває уважність, вчить швидко реагувати на будь-яку ситуацію. Фінал гри допомагає дітям зрозуміти, що насправді вони — не суперники один одному, а колектив.
2. Хто уважніший
Учасники стають півколом. Керівник подає і виконує команди: «Шикуйсь», «Струнко», «Руки вперед», «Сісти» і т.п. Команду виконують тільки у тому випадку, коли перед нею вимовляють слово «клас». Гравець, що виконав команду без цього додаткового слова, помилився. Він робить крок вперед і продовжує гру. При повторній помилці — ще крок вперед і т.д. Через 3—4 хвилини гру закінчують. Відзначають найуважніших, таких, що залишилися на місці.
3. Будуємо ланцюжок
Сідаємо у коло. Хто-небудь називає будь-який предмет. Сусід зліва повинен назвати інший, що якимось чином пов’язаний із попереднім. Наступний учасник називає новий предмет, який пов’язаний із попереднім.
Наприклад:
Зошит – ручка – буква – слово - …
У цій грі потрібно не забувати заохочувати кожний неординарний, але чіткий і цікавий хід.
Окрім зв’язків за суміжністю (в тому числі: ціле – частина), за схожістю і контрастом, у цій грі можуть бути використані зв’язки слів за звучанням (рими). Додаткові можливості розкриває в цій грі багатозначність слів.
4. Коли приходить доброта
Діти стають у коло. Попросіть їх уявити, що добра чарівниця подарувала їм скриньку з дарунками доброти. Діти називають усе, що може бути добрим (наприклад: добрі очі, добра посмішка, добре рукостискання, добрий погляд, добре слово, добрий намір, добра душа, добре серце, добрий день та ін.).
Попросіть дітей допомогти чарівниці оживити її дарунки. Для цього діти повинні вчинити так:
- подивитися одне на одного добрими очима;
- посміхнутися одне одному доброю посмішкою;
- подарувати одне одному добрий погляд;
- сказати одне одному добре слово;
- розповісти про який-небудь добрий намір;
- розповісти про душу доброї людини;
- скласти казку про добрий день.
Ці завдання діти можуть виконувати в групах. Потім обговоріть з дітьми, які з дарунків чарівниці ожили, а які — ні і чому.
5. Етичний кодекс
Запропонуйте дітям спільно розробити норми й правила життя в класі. Для цього об’єднайте учнів у кілька груп і попросіть кожну групу скласти правила, які їм здаються найбільш необхідними. Після цього представник кожної групи зачитує правила своєї групи.
Потім з усіх правил вибираються ті, які були запропоновані кожною групою, і складається етичний кодекс. Його можна написати на великому аркуші й вивісити на стіні.
Орієнтовний етичний кодекс:
- вислуховувати одне одного;
- не обзиватися;
- не обманювати одне одного;
- морально підтримувати одне одного;
- не залишати людину в біді;
- бути добрим і чуйним;
- поступатися одне одному;
- цікавитися справами одне одного.
Попередьте дітей, що з цього моменту вони повинні намагатися дотримуватися етичного кодексу, який самі для себе склали.

Мої друзі
1.  Етикет
Це складна гра, яка допомагає дітям освоїти певні моделі поведінки. Вона проводиться в кілька етапів.
Перший етап «Привітання». Всі учасники гри сідають на стільці так, щоб бачити один одного. Потім вони по черзі виходять і вітають всіх інших. Основне завдання: привітання кожного гравця має чимось відрізнятися від інших. Наприклад, один сказав «Привіт!»; інший - «Добрий день!»; третій - помахав рукою; четвертий - «віддав честь»; п'ятий - вклонився; шостий помахав рукою і сказав: «Привіт!» і т.д. Діти можуть комбінувати декілька вітань в одне, дорослий може їм допомагати. Коли всі один одного привітали, починається другий етап гри.
Другий етап «Комплімент». Діти обирають зі своєї групи Короля і Королеву, яких саджають на трон.
Всі інші учасники гри - піддані, які по черзі підходять до «трону», кланяються Королю і говорять комплімент Королеві. Коли всі піддані сказали свої компліменти, ролі Короля і Королеви переходять до наступних учасників, і так до тих пір, поки всі не отримають свою «частку» поклонів і компліментів.
Третій етап «Частування» або «Подарунок». Діти по черзі «пригощають» одне одного морозивом (шоколадом, цукеркою, яблуком) або «дарують одне одному «подарунок». У відповідь отримують слова подяки. Кожен гравець повинен когось «пригостити» або щось «подарувати» і подякувати, коли «пригостили» його.
Четвертий етап «Прощання». Всі діти по черзі «прощаються» і виходять з кімнати. Гра закінчена.
Потім всі разом обговорюють, хто був кращим у грі на її різних етапах.
2. Сонячні діти
Об’єднайте дітей у пари з хлопчиків і дівчаток. Потім попросіть їх уявити себе сонячними хлопчиками й дівчатками. Діти повинні перелічити якості сонячного хлопчика й сонячної дівчинки (наприклад: сонячний хлопчик щирий, чуйний, хоробрий, відданий, товариський тощо; сонячна дівчинка м’яка, ніжна, ласкава, чуйна тощо). Після того як кожна пара зачитає свої якості, з якостей, перелічених усіма парами, складаються два описи: сонячної дівчинки та сонячного хлопчика. Після цього діти знову об’єднуються в пари і складають казку про дружбу сонячного хлопчика і сонячної дівчинки та малюють їхні портрети. З малюнків і казок дітей склеюється книга «Сонячні діти».
3. Парне більбоке
Це старовинна гра, яка розвиває координацію, увагу до спільної діяльності. Ця гра тренує здатності адаптуватися до іншої людини, «підлаштовуватися» під неї, і є гарною моделлю взаємодії і вироблення особистісного самоконтролю. Гра проводиться удвох і може проходити як у кімнаті, так і на відкритому повітрі.
Прямокутник з тканини, розміром 30 х 50 см закріпити  короткими сторонам на двох паличках. Праворуч і ліворуч в тканині вирізати два отвори. В центрі на мотузці, довжиною 80 - 100 см прикріплюється невелика кулька. Складаючи і натягуючи тканину, два гравці змушують злітати кульку. Завдання кожного гравця - зловити падаючу кулька в свою лунку. За кожне влучення дається один бал. Грають до п'яти балів або до трьох підряд у одного гравця.
4. Дражнилки із сіллю
Щоб уміти спілкуватися, дитина повинна добре знати оточуючих його людей, уважно ставитися до них. Разом з тим, вона повинна уміти «подивитися на себе зі сторони», правильно уявляти, як  виглядає в очах оточуючих. Вирішення цих двох завдань забезпечує весела гра «Дражнилки». Дражнилки і всілякі нісенітниці особливо популярні у дітей 5-7 років. Діти люблять дражнитися. «Дражнилки» в непрямій формі негативно оцінюють поведінку іншої людини, дають вихід негативним емоціям, відновлюють справедливість. Часто безглузді віршики використовуються дітьми не з метою образити напарника по грі, а просто для розваги компанії, як своєрідна форма вияву почуття гумору дітей. Прагнення посмішити інших і повеселитися самому характерно для дітей. Пропонована гра якраз і спрямована на надання «дражнилкам» позитивного, веселого (а не образливого) контексту.
Перший варіант. Всі учасники сідають в коло так, щоб всі бачили один одного і беруть в зуби солоні палички. Потім вони повинні дратувати один одного словами і мімікою, але щоб не випустити з рота солону паличку. По мірі того, як її кінчик в роті стане розмокати, його відкушують і ковтають, не випускаючи паличку з рота і не використовуючи рук.
Другий варіант гри «Дражнилки». Всі учасники гри стають у коло. У центр кола виходить перший гравець, повідомляє на вухо дорослому ведучому, кого він збирається «дражнити», і починає в смішній формі зображувати кого-небудь з учасників гри. Всі інші спостерігають за ним і вгадують, кого з присутніх зобразили. Гра проходить по колу. Виграли вважаються ті, кому довше всіх вдалося протриматися в грі.
5. Скільки у мене друзів!
Дітям пропонується вказати три якості, які вони хотіли б бачити у свого кращого друга. Потім діти повинні назвати по одній якості у присутніх, за що їх можна похвалити. Порівнюють список якостей кращого друга з якостями присутніх і рахують збіг. За результатами визначають, скільки у кожного потенційних друзів у групі.
Моє довкілля
1. Коло уваги
Учасники гри розташовуються по колу. Перший гравець пропонує уявний об'єкт уваги. Наприклад, говорить слово «будинок». Другий гравець уточнює пропонований об'єкт. Наприклад, говорить «З зеленим дахом». Третій гравець далі уточнює: «У два поверхи». Четвертий: «Вісім вікон». П'ятий: «Вікна з мереживними завісками». Шостий: «У другому вікні стоїть квітка», і т.д. Кожна названа деталь повинна бути менша за масштабом, ніж попередня, і все більш точно описувати об'єкт. Для гри можна взяти будь-який уявний об'єкт, досить знайомий дітям. Ми пропонуємо наступні варіанти: прилавок іграшкового магазину, шкільний клас, річка, стіл, кухня, підручник.

2. Чи таке буває?
Учитель пропонує ситуацію. Наприклад: вертоліт летить у небі; миша в дзеркалі живе. Дитина повинна уявити собі цю ситуацію й сказати чи таке буває, про що йдеться. Якщо ситуація суперечлива, то треба дослідити її  разом і знайти правильну відповідь.
3. Вірю — не вірю
Діти стають у коло. Педагог по черзі кидає кожному з них м’яча і говорить, наприклад: «Слон уміє літати; птахи живуть у норах; зайці їдять траву тощо». Діти ловлять м’яч лише в тому випадку, якщо педагог говорить правду. Якщо гравець випадково піймав м’яча, коли педагог сказав неправду, він отримує штрафний бал. Найуважнішим є той, хто жодного разу не помилився.
4. Природа і я
Запропонуйте дітям закінчити речення.
- Коли я торкаюся чистої, прозорої води, я відчуваю…
- Сонце сьогодні весь день сліпить очі й нагадує мені…
- Море хвилюється й піниться, як…
- Краплі дощу на шибці, немов…
- Хмарки сьогодні такі ніжні, неначе…
- Я йду босоніж по землі, і мені здається, що мої ноги…
- Я торкаюся крапельок роси на деревах і відчуваю, як…
- Ця квітка така запашна, що…
- Це дерево таке величезне, що, коли я дивлюся на його верхівку, мені здається, наче…
Після цього об’єднайте дітей у дві групи. Діти з першої групи по черзі зачитують лише ту частину речення, яку вони склали самі. Діти з другої групи повинні здогадатися, початком якого речення є прочитана фраза. Потім групи міняються місцями.
Після цього діти зображають найяскравіші зі своїх образів.
5.Якщо в лісі лихо
Попросіть дітей відповісти на запитання.
Орієнтовні запитання
- Якщо всі птахи полетять з лісу, що станеться з іншими його мешканцями?
- Якщо дерева навесні не розквітнуть?
- Якщо восени листя не облетить?
- Якщо висохнуть усі лісові струмки?
- Якщо в лісі не буде комах?
- Якщо влітку весь час ітимуть дощі?
- Якщо в лісі не буде лісника?
- Якщо в лісі не буде ягід і грибів?

- Якщо взимку не буде снігу?
Добірка ігор, які можна використати на ранкових зустрічах у жовтні під час тематичних тижнів:
«Осінь», «Я і моя Батьківщина», «Я – підприємець (ярмарок)», «Техніка, яка допомагає»
Осінь
1.     Що ти побачив?
Під час прогулянки запропонуйте дітям вибрати який-небудь віддалений об’єкт: паркан, кущ, дерево тощо.
Засікається час. Діти повинні добігти до цього об’єкта й повернутися назад, а потім розповісти про все, що вони змогли побачити, поки бігли.
Діти отримують бали або фішки за кожне явище або предмет, про який вони розповіли.
2.     Про що розмовляють осінні квіти?
Під час прогулянки запропонуйте дітям уявити себе осінніми квітами й подумати, про що квіти можуть розмовляти між собою, з небом, комахами, сонцем, деревами.
Після прогулянки діти повинні записати або намалювати розмови квітів. За описами одне одного діти вгадують, хто та з ким розмовляв.
3.     Про що розмовляють дерева і кущі?
Під час прогулянки на шкільному подвір’ї запропонуйте дітям уявити себе деревами і кущами й подумати, про що вони розмовляють одне з одним, з небом, землею.
Після прогулянки діти повинні записати або намалювати розмови кущів або дерев. За описами одне одного діти вгадують, хто та з ким розмовляв на шкільному подвір’ї.
4.     Уявіть себе дощем
Об’єднайте дітей у пари й попросіть одного учня з пари заплющити очі й витягнути руки долоньками вгору. Другий, стукаючи пальчиками по долоньках свого товариша, повинен зобразити дощ: дрібний, грибний, теплий, ласкавий, осінній, грозову зливу.
Перший учень повинен угадати, який іде дощ. Це завдання виконується під музику. Спочатку педагог сам просить дітей зобразити той або інший дощ. Потім діти можуть зображати той дощ, який вони захочуть самі. Час від часу діти в парах міняються ролями.
Увімкніть спокійну музику й запропонуйте дітям висловити свої відчуття в рухах або малюнках.
З малюнків дітей оформляється виставка.
5.     Хвилинки спостережливості
Під час прогулянки шкільним подвір’ям проведіть із дітьми хвилинки спостережливості. Протягом кількох секунд діти дивляться на небо, дерева, квіти, а потім заплющують очі й розповідають про все, що вони побачили.
У класі діти малюють хмаринку, що запам’яталася їм, квітку, дерево та ін.
Я і моя Батьківщина
1.     Я знаю...
Діти стають у коло по черзі беруть м'яч, називають слова по темі «Я і моя Батьківщина» (міста, символи, страви тощо) і передають м'яча наступному гравцеві. Гра ведеться до тих пір, поки не залишиться один переможець.
2.     Тепле серденько
Усі діти утворюють велике коло теплого серця. Кожен по черзі бере за руку свого сусіда так, щоб від цього дотику «спалахнула іскра чуйності», і при цьому говорить йому яке-небудь ласкаве слово.
3.     Розповідаємо історії
Запропонуйте дітям стати в коло. Один з учнів говорить слово. Наступний додає до цього слова який-небудь значеннєвий уривок і т. д., а останній учень у колі повинен закінчити речення так, щоб воно мало сенс. Після того як діти навчаться складати речення, запропонуйте їм скласти в такий спосіб невелике оповідання. Попередьте дітей, що вони повинні називати такі слова і речення, щоб їхнім товаришам було неважко їх продовжити.
Після гри запропонуйте дітям записати або намалювати складену ними історію.
4.     Хорова пісня
Ця гра спрямована на розвиток колективної діяльності, спільної координації. Вперед виходить «диригент» (за бажанням). Всі разом вибирають пісню для виконання. Це повинна бути всім знайома і проста по мелодії пісня. (Можна заздалегідь заготовити шпаргалки зі словами і роздати їх гравцям.) По знаку «диригента» всі діти голосно починають співати, потім по вказвці «диригента» настає тиша, але всі продовжують співати подумки. З наступної вказівки знову співають уголос. І так кілька разів. Той хто зіб'ється, стає «диригентом» і керує виконанням іншої пісні.
5.     Закінчи розповідь
Вчитель зачитує початок речення або 2-3 фрази розповіді. Наприклад. Моя країна - Україна. У ній багато… Завдання гравців – скласти якомога більше незвичайних та оригінальних варіантів його закінчення.
Я – підприємець (ярмарок)
1.     У пустелі
Запропонуйте дітям уявити, що вони з невеликим запасом води та їжі збилися зі шляху в спекотній пустелі. Кожен повинен подумати, як він поведеться в цій ситуації, щоб не впасти в паніку і протриматися якомога довше. Можна запропонувати дітям подумати, що кожен із них може зробити для своїх друзів у подібній ситуації.
2.     Нове зі старого
 Виберіть який-небудь предмет (наприклад: стару газету, консервну бляшанку, колесо від коляски тощо). Попросіть дітей придумати десять нових уживань цьому предмету.
Перемагає той, хто придумав найбільш оригінальні вживання різним предметам.
Потім попросіть дітей намалювати, як люди по-новому вживають ті або інші предмети, і зробіть виставку малюнків «Нове зі старого».
3.     Спільними силами
Попросіть дітей зробити кілька дій однією рукою, а потім двома руками (наприклад: зав’язати вузол, всунути нитку в голку, зробити човник з паперу). Потім діти складають переліки різних справ, з якими люди не можуть упоратися поодинці (наприклад: будівництво будинку (моста, залізниці), підняття важких вантажів, керування великим кораблем, сходження на вершину гори та ін.).
4.     Учимося ділитися
Попросіть дітей перелічити все, чим вони колись поділилися зі своїми друзями. Потім роздайте дітям картки із зображеннями людей різних професій і попросіть їх написати, чим представники цих професій можуть поділитися з людьми.
5.     Чарівна бджілка
Попросіть дітей уявити, що до них у гості прилетіла чарівна бджілка й подарувала їм чарівну Каблучку Працьовитості. Діти стають у коло. Один з учнів — чарівна бджілка. Вона обходить по черзі всіх дітей і кладе в долоньку одного з них Каблучку Працьовитості. Той, хто тримає Каблучку, повинен розповісти про все, що він зробив за день або збирається зробити завтра, а потім повернути каблучку бджілці.
Гра триває доти, поки бджілка з Каблучкою Працьовитості не «облетить» усіх дітей.



Техніка, яка допомагає
1.     Ми веземо потягом
Запропонуйте дітям стати в коло. Потім один з учнів промовляє: «Ми веземо потягом…». Наступний по колу продовжує: «…велосипед». (Називається будь-який предмет, який можна везти потягом.) Діти повинні бути уважними, тому що далеко не все можна везти потягом.
Наприклад, потягом не можна везти хмари, водоспад, гору. Наступний учень називає слово на ту саму літеру, що й попередній (наприклад віолончель). Діти можуть називати слова на останню літеру попереднього слова.
Починається наступний тур гри: «Ми веземо автобусом…» або «Ми веземо кіньми…» тощо.
2.     Подивись і відгадай
Попросіть дітей стати в коло й виберіть одного або двох ведучих.
Потім запропонуйте кожному витягти з мішечка маленьку іграшку (або картку із зображенням техніки).
Ведучий обходить дітей по колу, і кожен показує йому свою іграшку.
Після цього діти ховають свої іграшки за спину. Ведучий знову обходить їх, намагаючись згадати, у кого яка була іграшка.
Іграшки, які ведучий угадує правильно, він збирає назад у мішечок. Ця гра повторюється кілька разів. Перемагає ведучий, що зібрав найбільше іграшок.
3.     Визнач якості
Назвіть дітям які-небудь предмети або поняття (наприклад: комп’ютер, пилосос, мікрохвильова піч, холодильник, вентилятор тощо). Попросіть дітей придумати до всіх цих слів одне-два або більше визначень. Наприклад: комп’ютер офісний, домашній, ігровий.
У цю гру можна грати по колу. Кожен дає свої визначення і повторює всі визначення, наведені до нього.
4.     Як змінилося слово?
Це кумедна гра, кінець якої непередбачуваний.
Спочатку діти сідають на підлогу в коло. Перший гравець придумує яке-небудь випадкове слово, наприклад, «машина». Потім перший гравець шепоче це слово на вухо другому гравцю, який сидить праворуч від нього. Другий гравець повинен придумати інше слово, пов'язане з вихідним словом. У даному випадку це може бути слово «колесо». Другий гравець повинен прошепотіти це нове слово на вухо наступному гравцю, який сидить праворуч.
Таким чином, усі діти придумують нові слова по черзі, доки ця черга не дійде до останнього гравця в колі. Наприкінці діти дуже здивуються, як змінилось вихідне слово. Таким же чином можна попросити останнього гравця вгадати вихідне слово на основі всіх пов'язаних з ним слів, які придумали учасники.
5.     Живі картини

Ця гра була відома ще нашим прабабусям. Її психологічний зміст досить різноманітний. Вона характеризує вміння людини зрозуміти і, що називається, «відчути» іншу особистість. Всі учасники гри стають у коло. Один (ведучий) знаходиться в центрі кола. Він повинен з допомогою міміки і пантоміми зобразити предмет. Решта повинні вгадати, що це. Той, хто першим вгадав, стає ведучим.
Добірка ігор, які можна використати на ранкових зустрічах у листопаді під час тематичних тижнів:
«Ігри та розваги», «Театр», «Мода», «Пригоди крапельки»
Ігри та розваги
1.     Що в нас схожого?
Вчитель роздає дітям картки із запитаннями щодо смаків, уподобань, звичок або сім’ї. Наприклад: «Яка твоя улюблена тварина?», «Чи є в тебе братик або сестричка?», «О котрій годині ти зазвичай лягаєш спати?»
Якщо це учні, які тільки вчаться читати і писати, можна використовувати картки з простими картинками, з яких зрозуміло, про що йдеться. Наприклад, картка, де намальовані кіт і пес. Чи картка з квадратиками різного кольору, якщо йдеться про улюблений колір.
Діти пишуть відповіді або ж просто думають над ними нетривалий час, а потім починають хаотично ходити по аудиторії, обирати собі пару та обговорювати, наскільки схожі або різні їхні смаки. Важливо, щоб учні не соромилися обирати партнера для спілкування самостійно. Однак вчитель може обмежити час спілкування кожної пари (наприклад, 2 хвилини), а потім попросити підійти до іншого однокласника.
Гра згуртовує колектив, допомагає дітям більше дізнатися про однокласників. Знайти тих, чиї смаки їм імпонують. Водночас вправа вчить, що в кожного можуть бути свої вподобання, але це не заважає спілкуватися і бути друзями. Наймолодші учні починають на найпростішому рівні аргументувати свої вподобання та подавати інформацію у формі, яка є цікавою для інших дітей. Вправа також допомагає зменшити невпевненість у собі. Сором’язливих діток залучають до діалогу більш товариські напарники, таким чином починає діяти механізм взаємодопомоги та взаємопідтримки.
2.     Хто мене чує?
Учитель каже: «Хто мене чує, поплескайте раз» і плескає в долоні. Потім продовжує: «Хто мене чує, поплескайте два». Гра триває до того моменту, поки діти не почнуть плескати всі разом, синхронно.
Цей простий інструмент допомагає швидко встановити тишу в класі без негативних емоцій та підвищення голосу. Діти призвичаюються до цього маленького навчального ритуалу, а потім охочіше заспокоюються, коли ви проводите гру.
Дозвольте дітям використовувати ваш метод, якщо в них є потреба та бажання донести до однокласників важливу інформацію. Наприклад, на перерві. Чи під час підготовки до шкільних конкурсів або змагань. Учні повинні усвідомити, що думка кожного — важлива. І варто дослухатися, коли хтось просить хвилину цілковитої тиші.
3.     Я люблю…
Гру розпочинає вчитель, який стає в центрі кімнати, простягає дві руки в різні боки і каже: «З одного боку — я люблю яблука, а з другого боку — я люблю малювати». Той чи та, хто теж любить яблука, підходить і бере вчителя за руку та продовжує: «З одного боку — я люблю яблука, а з другого боку — я люблю сніг». Так продовжуємо грати, поки до цього ланцюжка не приєднаються всі діти.
Гра створює приязну атмосферу в класі, вчить шукати однодумців і зменшує напругу. Учні більше дізнаються один про одного і вчаться шукати, що в них спільного. Це важливо для комфортної взаємодії всіх дітей у класі.
4.     Легко, легше не буває
У цій легкій грі треба лише плескати в долоні! Перед тим як розпочати цю гру, приберіть усі перешкоди з підлоги в кімнаті.
Одна дитина призначається «слухачем» і виходить на середину кімнати із зав'язаними очима. Інший гравець називається «рахівником» і сидить з ручкою й аркушем паперу. Ще один учасник проходить у будь-яку частину кімнати і плескає в долоні. «Слухач» слухає хлопки та вказує напрямок, звідки вони донеслись.
Якщо «слухач» вказує неправильний напрямок, «рахівник» ставить на аркуші паперу знак «Х» навпроти його імені. Якщо «слухач» указує потрібний напрямок, «рахівник» на аркуші паперу ставить «галочку» навпроти його імені.
Гравець, який плескає, має десять спроб і виконує хлопки в долоні в різних частинах кімнати. Потім гра стає складнішою. Тепер «слухач» намагається визначити напрямок оплесків не тільки із зав'язаними очима, а й закривши рукою одне вухо. Кожний учасник повинен побувати в ролі «слухача», «рахівника» й того, хто плескає.
5.     Небилиці
Дітям необхідно виявити помилку («небилицю») у запропонованому матеріалі. Наприклад, їм пропонується визначення поняття, правило, текст, у якому допущено «небилицю». Той, хто першим виявив помилку, отримує кольоровий квадратик. (Це необхідно для майбутнього підрахунку балів.) Хто набере більше квадратиків, той і переможець гри. Щоб скласти навчальні «небилиці», можна використовувати кілька прийомів:
- Перефразувати правила «навпаки». Наприклад: «Від зміни місць доданків сума змінюється» і т. п.;
- Взяти два визначення і поміняти в них початок і кінець. Наприклад: «Приголосні звуки поділяються на парні і непарні»; «Числа поділяються на дзвінкі і глухі»;
- У навчальний або пізнавальний текст вставити свідомо неправильну інформацію. Наприклад: «Настали новорічні канікули. Діти дуже зраділи, вони взяли санки, м'ячики, ковзани та лижі, наділи купальники і вирушили на річку. Там вони засмагали, купалися, каталися на санках і грали в сніжки. Потім вони повернулися додому. Ввечері наряджали ялинку. Весело пройшли зимові канікули»;
Використання «небилиць» для освоєння навчального матеріалу сприяє розвитку пам'яті, логічного мислення, уважності дитини. Така гра на уроці сприймається дітьми з гумором, пробуджує його активність і інтерес до матеріалу, що вивчається.
Театр
1.     Пантоміма
1. За допомогою міміки жестів один учень показує іншим дітям задумане слово. Ті намагаються його відгадати, вимовляючи свої варіанти по черзі вголос.
2. Уявіть себе півником, ведмедем, будильником, лікарем…
  Пофантазуйте і покажіть діями, імітацією звуків.
2.     Навпаки
Розкажіть казку навпаки (персонажі добрі міняються зі злими).
3.     Моя уява
Попросіть дітей заплющити очі й уявити собі:
- що вони взяли в руки шматочок льоду;
- що вони підійшли до вікна, відчинили його і злетіли;
- що вони нюхають запашний букет;
- що вони гладять м’яке пухнасте кошеня;
- що вони їдять надзвичайно соковите яблуко;
- що вони керують літаком і летять високо в хмарах;
- що вони опинилися віч-на-віч із ведмежам.
Після того як діти виконають це завдання, попросіть їх намалювати або описати те, що вони уявили.
4.     Театр пальців
Попросіть дітей уявити, що всі їхні пальці — актори й потрібно написати для них невелику п’єсу. Потім, давши імена кожному з пальців, розподіліть ролі. У спектаклі можна використати лише два-три пальці. Діти прикрашають свої пальці перснями, ниточками, «головними уборами», малюють на них смішні личка. Попросіть кого-небудь із дітей бути костюмером театру танців і допомогти дітям одягти їхні пальці.
Це завдання можна виконувати протягом кількох днів за планом:
- написати сценарій;
- розподілити ролі;
- разом з костюмером придумати костюми;
- підібрати музику;
- улаштувати репетицію.
Попередьте дітей, що спектакль має бути нетривалим, щоб актори та глядачі не стомилися.
Педагог заздалегідь споруджує театр пальців: через клас простягається мотузка, і на неї вішається простирадло. Діти грають спектакль, піднявши руки.
5.     Театр тіней
Запропонуйте дітям пограти тінями на стіні. Для цього принесіть настільну лампу або запаліть свічку.
Покажіть дітям, як, складаючи пальці певним чином, можна отримати на стіні тіні різних істот. Діти самі повинні вибрати істоту, яку вони зображуватимуть.
Після цього складіть з учнями невелику п’єсу, де персонаж кожного гратиме роль у два-три речення. Підберіть музику, зробіть ширму і покажіть виставу театру тіней іншим дітям.
Мода

1.     Як змінилося слово?
Це кумедна гра, кінець якої непередбачуваний.
Спочатку діти сідають на підлогу в коло. Перший гравець придумує яке-небудь випадкове слово, наприклад, «сукня». Потім перший гравець шепоче це слово на вухо другому гравцю, який сидить праворуч від нього. Другий гравець повинен придумати інше слово, пов'язане з вихідним словом. У даному випадку це може бути слово «кишеня». Другий гравець повинен прошепотіти це нове слово на вухо наступному гравцю, який сидить праворуч.
Таким чином, усі діти придумують нові слова по черзі, доки ця черга не дійде до останнього гравця в колі. Наприкінці діти дуже здивуються, як змінилось вихідне слово. Таким же чином можна попросити останнього гравця вгадати вихідне слово на основі всіх пов'язаних з ним слів, які придумали учасники.
2.     Комплімент
Учасники розбиваються на пари (можна випадковим чином), і ці пари повинні на час говорити один одному ласкаві і добрі слова, не зупиняючись і не повторюючись. Один говорить, інший каже, знову перший, знову другий і т. д.
3.     Я знаю...
Всі діти об’єднуються у дві команди, вибирається ведучий. Жеребкуванням визначається команда, яка починає гру. Ведучий передає м'яч першій команді і оголошує тему гри, наприклад «Мода». Надалі ведучий стежить за часом гри й дотриманням ігрових правил.
Перший учасник першої команди починає: «Я знаю п'ять назв взуття: туфлі, чоботи, босоніжки, кросівки, кеди». М'яч переходить до учасника другої команди, і він продовжує: «Я знаю п'ять назв верхнього одягу: куртка, шуба, пальто, дублянка, плащ». І так далі.
4.     Людина майбутнього
Попросіть дітей описати характер, зовнішність людини майбутнього і намалювати її. За малюнками товаришів діти описують людей майбутнього.
З малюнків і описів дітей оформляється виставка «Наші думки про майбутнє».
5.     Мій улюблений колір
Попросіть дітей по черзі називати різні предмети та явища, улюбленого кольору (наприклад: якщо улюблений колір рожевий, то він може любити такі предмети та явища, як зоря, бантик, троянда тощо). Діти називають предмети, не називаючи свого улюбленого кольору, а решта учнів повинна здогадатися, про який колір ідеться.
Пригоди крапельки
1.     Добрі хмаринки
Діти стають у коло. Всі вони — маленькі сірі хмаринки, а один з    учнів — вітерець. Вітерець по черзі торкається хмаринок, і кожна розповідає йому, кого та за яких обставин вона напоїла дощиком.
Наприклад: «Я напоїла людину, що заблукала в пустелі; я напоїла троянду, хазяйка якої занедужала і не змогла полити її». Після цього вітерець від імені кожного, кого напоїли хмаринки, говорить тій або іншій хмаринці щось добре.
Наприклад: «Троянда шле тобі свої пахощі; щодня людина згадує твої крапельки та подумки шле їм подяку» тощо.
Потім діти малюють свої добрі хмаринки й тих, кого вони напоїли. З малюнків дітей формується виставка «Добрі хмаринки».
2.     Щедрі вчинки
Попросіть дітей уявити, що одна добра чарівниця перетворила їх на щедре джерельце. Діти повинні подумати, які щедрі вчинки вони можуть подарувати своїм батькам, і постаратися протягом тижня зробити хоча б один із цих учинків.
3.     Не впусти кільця
Попросіть дітей стати в коло. У кожного в роті має бути невелика паличка або соломинка. На паличку одного з учнів надівається кільце, а він повинен надягти кільце на паличку іншого, не вдаючись до допомоги рук. Гравець, який упустив кільце, виходить із гри. Переможець той, хто жодного разу не впустить кільця.
4.     Крапелька
Ведучий дістає будь-яку «крапельку» з кошика, кидає її гравцеві і називає його ім'я, якщо ім'я збігається - гравець ловить мішечок, якщо ні –
відштовхує.
5.     Дощик
Вчитель: діти, хочете послухати шум дощу? Робимо все як я. (Вчитель говорить і показує)
І раптом з неба впала крапелька (пальцем правої руки вдаряємо об долоню лівої)
Потім з неба впало дві крапельки. (два рази)
Потім з неба впало три крапельки. (три рази)
Потім з неба впало чотири крапельки. (чотири рази)
Потім з неба впало п'ять крапельок. (п'ять разів) (вдаряємо пальцем, зображуючи зливу).
І пішла злива сильна, сильна, як з відра.
День ллє, два ллє... І ось починає стихати.
З неба стало падати чотири крапельки. (чотири рази)
Потім з неба впало три крапельки. (три рази).
Потім з неба впало дві крапельки.
Потім з неба стала падати одна крапелька. (поодинокі удари пальцем).
Але одна крапелька наполегливо падає... Чуєте? Дощик скінчився. Виглянуло сонечко, посміхається всім веселка і у всіх гарний настрій.
Добірка ігор, які можна використати на ранкових зустрічах у грудні під час тематичних тижнів:
                        «Зима», «Таємниці космосу», «Зимові свята»
Зима
1.     Передай іншому
Попросіть дітей стати в коло. Один з учнів затискає між підборіддям і грудьми м’яч або який-небудь інший круглий предмет, а потім обережно передає цей предмет іншому, не вдаючись до допомоги рук.
Учень, який упустив предмет, виходить із гри. Переможець той, хто
жодного разу не упустить м’яча або іншого предмета.
2.     Що буває взимку?
Діти стають у коло, передають «сніжку» і називають, що буває взимку. Приклад: Йде сніг. На деревах немає листя. Річка замерзла. Холодно. Люди надягають теплий одяг. Діти катаються на ковзанах і лижах.
3.     Знайди пару
Діти стоять по колу, в центрі – сніжинки (кількість сніжинок відповідає кількості учнів, а підібрані вони так, щоб утворювались пари). Діти ідуть по колу, промовляючи: «Один, два, три – сніжиночку бери!» Кожен бере сніжинку і шукає пару.
4.     Влуч у ціль
Діти стоять по колу, у кожного в руках листок паперу. По сигналу вчителя: «Зроби сніжку!» -  учні зминають папір. У центрі кола лежить обруч. Дітям потрібно влучити в обруч.
5.     Не впусти
Діти стоять по колу, у кожного в руках листок паперу. По сигналу вчителя: «Зроби сніжку!» -  учні зминають папір. Уявну сніжку діти кладуть на голову і рухаються по колу, намагаючись втримати сніжку.
Таємниці космосу
1.     Не пропусти бовдура
Всі діти сідають у коло. Кожен гравець кладе свої руки на стегна своїм сусідам зліва і справа. Вибирають гравця, який починає гру. Потім, по команді ведучого, перший гравець легко плескає по стегну сусіда, що сидів праворуч. Виходить як би естафета ударів. В міру розвитку гри темп її зростає.
2.     Сонячні промінчики
Попросіть дітей стати в коло та уявити, що всі вони сонячні промінчики. Кожен промінчик повинен подумати, що він може подарувати людині, рослині, тварині, птаху, комасі тощо. Педагог записує слова всіх дітей. Коли діти виконають це завдання, педагог зачитує слова різних промінчиків, і діти повинні сказати, кому з них належать ці слова.
3.     Подивись і відгадай
 Ведучому пропонується уважно подивитися на дітей у колі, а потім вийти на кілька хвилин за двері. За цей час один з учнів виходить із кола й куди-небудь ховається. Ведучий повинен відгадати, кого з дітей не вистачає в колі.
Варіанти гри
Діти міняються місцями, а ведучий повинен розставити всіх по своїх місцях.
Діти в колі змінюють що-небудь у своїй зовнішності або міняються одягом, а ведучий угадує, що змінилося. Ведучому пропонується обійти коло, уважно вдивляючись в очі дітей. Потім діти, закриваючи долонею обличчя, по черзі запитують його, якого кольору в них очі.
4.     Повтори рух
Діти стають у коло. Один з учнів робить який-небудь рух. Наступний за ним повторює цей рух і додає свій; наступний повторює обидва попередні рухи й додає свій і т. д.
Той, хто збивається, вибуває з ігри. Переможцем уважається той, хто жодного разу не збився.
Цю гру можна ускладнити. Кожному пропонується придумати який-небудь рух і звук. Потім гра відбувається за тими самими правилами.
5.     Карлики та велетні
Вчитель домовляється з дітьми, що, якщо він скаже «велетні», всі повинні піднятися навшпиньки і підняти обидві руки вгору; якщо ж він скаже «карлики», всі повинні присісти і витягнути руки вперед. Потім, проводячи гру, вчитель може час від часу показувати рухи навпаки, заплутуючи учнів. Можна рухи змінити: на слові «карлики» - зводять руки, поєднуючи долоні, на слові «велетні» —широко розводять руки в сторони.
Зимові свята
1.     Отримайте факс   
Дві команди  шикуються в колону. Перед першими в колонах кладеться чистий аркуш паперу і ручка. Потім ведучий підходить по черзі до останніх гравців в колонах і показує їм заздалегідь підготовлену нескладну картинку (сніговик, рукавичка, ялинка). Мета кожного гравця намалювати на спині попереднього те, що він побачив.
2.     Смішинка
Кожен гравець отримує якесь ім'я: «Білочка», «Цукерка», «Кулька», «Гірлянда», «Сніжок», «Зайчик», «Сніговик»...
Ведучий обходить всіх по колу і задає різні питання:
- Хто ти?
- Ялинка.
- А який сьогодні день?
- Цукерка.
- А що це у тебе (показуючи на голову)?
- Гірлянда.
- А що звисає з гірлянди?
- Кулька...
Кожен гравець відповідає на будь-які питання своїм «ім'ям», при цьому можна відмінювати слово.
Учасники гри не повинні сміятися. Хто засміється — вибуває з гри.
3.     Весела сніжка
Вчитель просить дітей стати в коло, після чого він дає в руки одному з учасників сніжку з вати або зім'ятого паперу. Діти передають її по колу. Передача сніжки один одному відбувається до тих пір, поки звучить мелодія. Та дитина, в руках якої виявиться сніжка, повинен виконати завдання, вибране для нього вчителем або іншими дітьми (назвати зимові свята, ознаки зими та ін.).
4.     Оплески
Вони можуть розповісти, як багато друзів тут зібралося – прошу подякувати всіх присутніх.
- А тепер нехай аплодують тільки наші дівчатка.
- А тепер хлопчики.
- Аплодують ті, хто любить смачно поїсти.
- Тільки ті, хто чекає Святого Миколая.
- Тільки ті, хто жодного разу нікуди не спізнювався.
- Тільки ті, хто обожнює зиму.
- Тільки ті, хто любить танцювати.
- Хто любить комп'ютерні ігри.
- Той, хто обожнює свята.
5. Подарунки
Якщо те, що називаю - подарувати вам можна
То говоріть: «так!» і плескайте в долоні.
Якщо що-небудь погане я вам пропоную,
То говоріть: «ні!» і тупотіть ногами.

-         Подаруємо  посмішки?
-         Луску від  рибки?
-         Сонця промінчик у морозний деньочок?
-         А брудний піджак?
-         Кілограм цукерок?
-         Нещастя, сльози і невдачі?
-         Дуже старий, здутий м'ячик?
-         Веселий настрій?
-         І наші гучні оплески!
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Лопатіна О.О., Скребцова М.В. 600 творчих ігор для дошкільнят і школяриків. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 224 с.
2. Classroom Management,https://www.pinterest.com/explore.
            9. http://teacher.at.ua/publ/19-1-0-4947
           12. http://udnz15.org/didaktichni-igri-4
           13. https://nsportal.ru/shkola/stsenarii-prazdnikov/library/2014/01/03/igry-na-novyy-god


















Немає коментарів:

Дописати коментар